Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2015 року Справа № 922/2478/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Іванової Л.Б.суддівГольцової Л.А. (доповідач), Козир Т.П.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Промдизель"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 31.08.2015у справі№ 922/2478/15Господарського судуХарківської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк"доПриватного акціонерного товариства "Промдизель"простягнення 20951123,31 грнта за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Промдизель"доПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк"провизнання припиненим зобов'язанняза участю представників (за первісним позовом):

позивача: Купенко М.С., дов. від 05.10.2015;

відповідача: Кісельов Ю.Л., дов. від 20.04.2015;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.07.2015 у справі №922/2478/15 (суддя - Ларенюк Т.А.) в задоволенні первісного позову відмовлено та відмовлено в задоволенні зустрічного позову.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31.08.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Могилєвкін Ю.О., судді - Барбашова С.В., Істоміна О.А.) рішення Господарського суду Харківської області від 02.07.2015 у справі №922/2478/15 скасовано в частині відмови в стягненні заборгованості та в цій частині прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Суд стягнув з ПАТ "Промдизель" на користь ПАТ "КБ "Актив-Банк" заборгованість в сумі 915616,00 доларів США (еквівалент 20951123,31 грн). В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 02.07.2015 у справі №922/2478/15 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, ПАТ "Промдизель" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

ПАТ "Комерційний банк "Актив-Банк" надало відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти її задоволення, просить прийняте у даній справі оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що між ПАТ "КБ "Актив-Банк" (Банк) та ПАТ "Промдизель" (Позичальник) 15.04.2013 укладений кредитний договір № 0415/04, за умовами якого Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит в сумі 1000000,00 доларів США, а Позичальник прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим договором. Кредит надається Позичальнику у вигляді невідновлювальної кредитної лінії.

В пунктах 2.2, 2.3 договору зазначено, що валютою кредиту є долар США; кредит надається Позичальнику на поповнення обігових коштів.

В подальшому, між сторонами укладались додаткові договори про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 15.04.2013 № 0415/04.

Так, в п.2.1 додаткового договору від 14.04.2014 сторони змінили предмет договору, відповідно до умов якого Банк зобов'язався здійснити за заявою Позичальника кредитну операцію, а Позичальник - прийняти кредитну операцію та належним чином виконати основне зобов'язання в повному обсязі, в тому числі сплатити плату за кредитну операцію та виконати інші зобов'язання, що встановлені в договорі у зв'язку із здійсненням кредитної операції. Кількість кредитних операцій, що надаються за договором необмежена.

Розділом 1 договору в редакції додаткового договору від 14.04.2014 сторони погодили строк основного зобов'язання - до 13.04.2015 включно.

Процентна ставка за кредитом складає 13% річних в валюті долар США (п.3.1 договору в редакції додаткового договору від 05.06.2014). Сума процентів, що підлягає сплаті, нараховується щоденно за поточний день та сплачується щомісячно в останній робочий день кожного календарного місяця за весь період нарахування процентів та в день повного погашення кредиту на фактичну суму заборгованості Позичальника за кредитом станом на кожен день періоду нарахування процентів за фактичну календарну кількість днів користування кредитом з дня надання кредиту по день повного погашення заборгованості за кредитом (п.5.2.2 договору).

У п.7.1 договору сторони визначили порядок та черговість виконання боргових зобов'язань, а саме: погашення боргових зобов'язань може провадитися в порядку та наступними способами: шляхом безготівкових перерахувань Позичальником грошових коштів на користь Банку (п.п.7.1.1); шляхом утримання Банком відповідних грошових коштів з сум, які підлягають перерахуванню Позичальнику (п.п.7.1.2); шляхом договірного списання Банком відповідних сум з рахунків Позичальника (право Банку у разі невиконання Позичальником свого обов'язку (п.п.7.1.3).

Пунктом 7.9 договору визначено право Банку на договірне списання коштів з рахунків Позичальника. У випадку настання строку виконання боргових зобов'язань за цим договором (в тому числі у випадку несвоєчасного виконання Позичальником боргових зобов'язань за цим договором та обов'язку здійснити дострокове виконання боргових зобов'язань у випадках передбачених договором), Банк набуває право (але не зобов'язаний), а Позичальник цим беззаперечно та безвідклично доручає Банку самостійно списувати грошові кошти в розмірі, необхідному для виконання боргових зобов'язань, з поточного рахунку, а також з рахунків Позичальника в Банку, зазначених в реквізитах Позичальника, і інших рахунків, що відкриті, або будуть відкриті у Банку.

В порядку забезпечення виконання кредитного договору з ПАТ "КБ "Актив-банк" укладені договори строкового (депозитного) вкладу та договори застави майнових прав, які неодноразово змінювалися та в останній редакції укладалися із наступними особами: ПАТ "Промдизель" - договір строкового вкладу від 29.05.2014 № ДЮО-46-01793, договір застави майнових прав від 05.06.2014 № 0415/04/S-5 на суму 5730000,00 грн; ОСОБА_6 - договір строкового вкладу від 06.06.2014 № ДФО-46-180098, договір застави майнових прав від 06.06.2014 № 0415/04/S-6 на суму 90000,00 доларів США; ОСОБА_7 - договір строкового вкладу від 06.06.2014 № ДФО-46-180102, договір застави майнових прав від 06.06.2014 № 0415/04/S-7 на суму 90000,00 доларів США; ОСОБА_8 - договір строкового вкладу від 06.06.2014 № ДФО-46-180099, договір застави майнових прав від 06.06.2014 № 0415/04/S-8 на суму 90000,00 доларів США; ОСОБА_9 - договір строкового вкладу від 06.06.2014 № ДФО-46-180100, договір застави майнових прав від 06.06.2014 № 0415/04/S-9 на суму 90000,00 доларів США, тобто на загальну суму 360000,00 доларів США та 5730000,00 грн.

В п.3.1 договорів застави, укладених із зазначеними особами, предметом застави виступали майнові права належні Заставодавцю, а саме право вимоги від особи, з якою укладено правочин (Банком) здійснення платежів на користь Заставодавця, в тому числі за поставлені товари (виконані роботи, надані послуги) та/або здійснення поставки майна, що є предметом правочину на користь Заставодавця.

Пунктом 11.1 договорів застави сторони погодили, що право застави, а відповідно і дія договору припиняється належним виконанням забезпеченого заставою основного зобов'язання.

У відповідності до п.2.1 договорів застави, Заставодавець, з метою забезпечення належного виконання частини основного зобов'язання (кредитного договору) в розмірі вартості предмету застави, визначеної при зверненні стягнення на предмет застави, передає в заставу, а Банк приймає в заставу на умовах, визначених у договорі застави, предмет застави. Банк має право у разі невиконання Клієнтом (ПАТ "Промдизель") основного зобов'язання, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави переважно перед іншими Кредиторами.

Пунктом 2.4 договорів застави передбачено, що за рахунок предмету застави Банк має право задовольнити вимоги за основним зобов'язанням (кредит), відсотки, комісії, неустойки та будь-якого іншого збільшення цієї суми, а в п.9 договорів застави визначено, що Банк вправі звернути стягнення на предмет застави та одержати задоволення своїх вимог з вартості предмету застави переважно перед іншими Кредиторами Заставодавця в таких випадках: невиконання та неналежне виконання Клієнтом основного зобов'язання.

За умовами п.9.3 договорів застави, Банк має право звернути стягнення шляхом передачі у власність майна, що є предметом застави; переказ Банку відповідної грошової суми, у порядку договірного списання, у разі якщо предметом застави є гроші.

На виконання своїх договірних зобов'язань ПАТ "КБ "Актив-Банк" надало ПАТ "Промдизель" кредит в сумі 1000000,00 доларів США, однак ПАТ "Промдизель", починаючи з 08.08.2014 перестало виконувати належним чином свої зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на момент звернення позивача з позовом до суду складає: 915616,00 доларів США (20951123,31 грн), в тому числі: 833935,95 доларів США (19082122,21 грн.) сума поточної заборгованості за кредитом, 72175,46 доларів США (1651518,88 грн) сума заборгованості за простроченими процентами, 9504,59 доларів США (217484,02 грн) сума заборгованості за нарахованими процентами.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, ПАТ "Промдизель", заперечуючи проти первісного позову послалось на те, що на його поточному рахунку № 2600130123845, відкритому в ПАТ "КБ "Актив-Банк" перебувають кошти в сумі 397368,77 доларів США, які ПАТ "Промдизель" листом від 14.08.2014 № 127 просило зарахувати в рахунок погашення своїх кредитних зобов'язань.

Також, ПАТ "Промдизель" зверталось до ПАТ "КБ "Актив-Банк" з листом від 02.09.2014, в якому просило зарахувати грошові кошти в сумі 397368,77 доларів США в рахунок часткового погашення основного зобов'язання за договором № 0415/04.

Постановою Національного банку України від 12.06.2014 № 349/БТ ПАТ "КБ "Актив-Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних, а рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.09.2014 №70 розпочато процедуру виведення ПАТ "КБ "Актив-Банк" з ринку та запроваджено тимчасову адміністрацію з 03.09.2014 по 03.12.2014. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2014 № 158 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "Актив-Банк" з 24.12.2014.

Предметом первісних позовних вимог є стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, а предметом зустрічного позову є визнання припиненим зобов'язань за кредитним договором з підстав поєднання в одній особі кредитора (за договором строкового вкладу від 29.05.2014 № ДЮО-46-01793, договорів відступлення права вимоги та грошових коштів, які обліковуються на рахунку № 2600130123845 в Банку) та боржника (за кредитним договором від 15.04.2013 № 0415/04) у відповідності до ст. 606 ЦК України.

Приймаючи рішення у справі стосовно зустрічного позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив з положень ст. 598, 606 ЦК України та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

З аналізу ст. 606 ЦК України у системному взаємозв'язку з положеннями ст. 509, 512 ЦК України вбачається, що поєднання боржника і кредитора в одній особі відбувається тоді, коли з певних, передбачених законом підстав, внаслідок заміни кредитора до однієї зі сторін у правовідношенні, яка є боржником, переходять правомочності іншої сторони у правовідношенні, яка є кредитором, у зв'язку з чим одна зі сторін стає одночасно і боржником, і кредитором у одному й тому самому зобов'язанні, а друга сторона перестає бути учасником цього зобов'язання.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій щодо результатів розгляду зустрічного позову.

Що стосується первісних позовних вимог, то господарські суди першої та апеляційної інстанцій дійшли прямо протилежних висновків стосовно наявності підстав для стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором від 15.04.2013 № 0415/04.

Так, місцевий господарський суд виходив з того, що на рахунках в Банку є кошти, які повністю покривають суму кредитних зобов'язань ПАТ "Промдизель" перед ПАТ "КБ "Актив-Банк" та Банк, у відповідності до п. 7.9 кредитного договору, мав самостійно списати ці кошти в рахунок погашення кредитних зобов'язань.

До того ж, обмеження, встановлені ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", на переконання суду, не стосуються спірних правовідносин, оскільки, в даному випадку, до Банку, як до боржника не пред'являються будь - які майнові вимоги, а діюче законодавство, в тому числі й зазначена норма права, не містить заборони банку списувати в рахунок погашення кредитних зобов'язань кошти, які розміщені на рахунках осіб, зобов'язаних за кредитним договором.

Апеляційний господарський суд не погодився з таким висновком суду першої інстанції та зазначив, що судом не в повній мірі дана оцінка п. 7.9 кредитного договору та помилково зроблений висновок про безпідставне невикористання Банком свого права на списання коштів в рахунок погашення кредитних зобов'язань.

Касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду (ч. 2 ст. 1115 ГПК України).

Відповідно до абз. 2 п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6).

В силу ст. 626, 628, 629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 1071 ЦК України передбачено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, зокрема, щодо майнових зобов'язань, які здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку.

Апеляційний господарський суд обґрунтовано не погодився з висновком суду першої інстанції, що обмеження, встановлені ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не стосуються спірних правовідносин, і підставно зазначив, що такі доводи не відповідають положенням зазначеної норми права.

Проведення списання в рахунок погашення кредитних зобов'язань коштів, які розміщені, на рахунках осіб, зобов'язаних за кредитним договором регулюється положеннями розділу 9 договорів застави та п. 7.9 кредитної угоди. В зазначених умовах договору, а також нормами чинного законодавства не передбачений обов'язок заставодержателя здійснити списання грошових коштів з депозитних рахунків майнових поручителів, так як це є його правом, а не обов'язком.

Зважаючи на зазначене, а також надавши оцінку п. 7.9 кредитного договору, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що твердження стосовно здійснення договірного списання коштів як зобов'язання відповідача є таким, що не відповідає дійсності.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43 ГПК України).

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вищезазначені висновки суду апеляційної інстанції, зроблені з дотриманням вимог ст. 43, 47, 43 ГПК України щодо повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами з урахуванням визначених меж розгляду справи та правильного застосування законодавства під час розгляду справи.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ст. 1117 ГПК України).

Доводи скаржника фактично зводяться до оцінки доказів та переоцінки обставин справи, що не є компетенцією касаційної інстанції, з огляду на приписи ст. 1115, 1117 ГПК України.

Враховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення апеляційного господарського суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Промдизель" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.08.2015 у справі № 922/2478/15 - без змін.

Скасувати заходи із зупинення виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 31.08.2015 у справі № 922/2478/15.

Головуючий суддя Л.Б. ІВАНОВА

Судді Л.А. ГОЛЬЦОВА

Т.П. КОЗИР